Бібліотека

Як підготувати дитину до відвідування закладу дошкільної освіти.

Що важливо знати батькам, які хочуть віддати дитину раннього віку до дитсадка

Дитячий садочок – це новий етап у дорослішанні Вашого малюка. Підійдіть зважено та відповідально до прийняття такого рішення. Обігріті домашньою турботою і ласкою малюки постають перед виконанням певних вимог та правил, які діють в дитячому закладі. Пам’ятайте – відтепер дитина потрапляє в ситуацію, де самостійно (або під наглядом вихователя) вирішуватиме більшість своїх потреб.

Якщо дитина здорова, то саме від батьків (або осіб залучених до виховання та навчання малюків) залежить якість супроводу у їх дорослішанні та набутті необхідних нових знань та навичок.

1. Старайтеся своєчасно дотримуватись денного режиму згідно вікових норм (раннього підйому, прийому їжі та сну (денного/нічного) – тоді дитячий садочок не порушить звичайний ритм життя Вашої дитини.

2. Привчайте дитину до горшка чи унітаза (дитина після 1,5 років здатна відчувати потребу спорожнитися та проситися до туалету!)

3. Вчіть дитину послідовності в одяганні та роздяганні. Буде добре, якщо малюк за допомогою дорослого або самостійно зможе зняти колготки, носки, взутися/роззутися і т.п. Не гальмуйте невдалі спроби та ініціативу дитини в самостійності. Будьте терплячими.

4. Розвивайте навички самостійного прийому їжі ложкою рідких та інших страв. Урізноманітнюйте раціон дитини. Наперед поцікавтесь приблизним меню дитячого садочка.

5. Допоможіть дитині оволодіти елементарними культурно-гігієнічними навичками: користуватися носовою хустинкою, закочувати рукава, мити руки, вмиватися.

6. Пом’якшує адаптаційний період – вміння дитини вступати в контакт з дорослими та дітьми свого віку. (Не погано, якщо батьки прищеплюють позитивний досвід спілкування дитини з іншими людьми. Поступове розширення кола спілкування, яке виходить за межі родини виводить дитину на новий рівень можливостей набуття комунікативних навичок). В такому випадку буде більше сподівань на те, що спілкування з вихователем не лякатиме малюка, а навпаки викликатиме в нього інтерес.

Напередодні вступу до ЗДО обов’язково познайомтеся з вихователем, груповим приміщенням, режимом дня дітей під час перебування в ЗДО, які заняття вихователь проводить протягом тижня з дітьми, розкажіть про індивідуальні особливості Вашого малюка. В перший тиждень перебування дитини в новому середовищі не залишайте її на цілий день. Намагайтеся поступово збільшувати час перебування малюка приблизно за такою схемою: 1-2 дні по 2 години в групі, наступні 2 дні збільшуйте час – намагайтеся бути поруч з дитиною під час прогулянки на вулиці, потім спробуйте прийти за дитиною після обіду в 13.00, а на другому тижні зважтеся залишити дитину на денний сон, тільки приходьте за нею трішки раніше – одразу після прокидання від сну, поки вона ввійде звичний режим перебування в ЗДО.

Вороги успішної адаптації :

Коли вихід мами на роботу співпадає з вступом дитини до ЗДО.

Цілковите годування дитини дорослими із ложки, часткове годування з пляшечки, незавершене грудне вигодовування.

Відсутність денного сну в режимі дитини.

Використання памперсів.

Не притаманні віку дитині способи заспокоєння: заколисування, використання соски, різноманітні потурання.

Вседозволеність, прихована за виправданням батьків: «Він/вона ще ж дитина…»

Відсутність культурно-гігієнічних навичок.

Оточіть дитину у кризовий період (період адаптації) турботою і ласкою, намагайтеся зрозуміти її стан та переживання. Тільки з Вашою допомогою Ваш малюк з усім справиться!!! У кожного життя одне, і дитинство пройде – не повернеться, не кидайте без підготовки дитину в умови «самостійного виживання», бережіть її нестійку нервову систему.

Конкретні поради батькам, які бажають підтримувати наступність поколінь у своїх дітях

1. Ведіть щоденник, постійно записуйте те головне, що говорить і робить ваша дитина. Його причитування буде справжньою подією для всіх членів сім’ї, зближуватиме і створюватиме гарний настрій, допомагатиме кожному аналізувати і краще робити процес розвитку і становлення особистості. Такий щоденник можна подарувати дитині на повноліття.

2. На кожен день народження пишіть їй листи. Пояснюйте в них, за що ви її так любите і цінуєте. Коли ваша дитина стане дорослою подаруйте їх їй.

3. Вивчіть родове дерево вашої сім’ї, зберіть на підтвердження різні матеріали, скомпонуйте їх у спеціальну папку чи альбом і подаруйте дитині тоді, коли вона зможе їх по-справжньому оцінити.

4. Зберіть і облаштуйте «Стінку вдячності» (бажано в дитячій кімнаті) з фотографіями тих людей, які відіграють у житті вашої дитини важливу роль: дідусів, бабусь, братиків, сестричок, інших родичів, добрих друзів, вихователів, вчителів. Розказуйте малюкові про них.

5. Слідкуйте за тим, щоб ви були першими, хто розповідає дитині правду про життя.

6. Намагайтеся хоча б раз на рік купувати дитині пам’ятний подарунок, такий, який вона зможе зберігати як згадку про дитинство.

7. Складіть список чеснот вашої дитини і не забувайте її хвалити.

8. Проводьте разом з дітьми вечори спогадів. У такий спосіб вони не тільки більше дізнаються про вас, а й краще розумітимуть, поважатимуть ваші смаки, навчатимуться не тільки слухати, а й цікаво розповідати.